Загальна Інформація

Обирай. Змінюй. Поєднуй!

Європейський тиждень мобільності (ЄТМ) – це загальноєвропейська ініціатива, спрямована на поліпшення стану довкілля і умов життя в громадах. Захід заохочує місцеву владу європейських країн запроваджувати та підтримувати сталий розвиток транспорту.

Детальніше »

Новини

Вулиця для всіх

Невдовзі у Львові повністю перероблять одну з вулиць – відповідно до потреб її мешканців. Це буде можливо завдяки проекту «Вулиця для всіх», яким зараз займається Інститут міста спільно з Управлінням транспорту та будівництва доріг міста Ляйпциг.

«Вулиця для всіх» – це проект з партисипативного планування вулиць. Якщо простіше, то він передбачає, що в розробці оновленого плану вулиці безпосередню участь братимуть її мешканці. Подібна практика існує в Німеччині останні кілька років, і, за словами німецьких фахівців з планування міста, є дуже дієвою.

Зараз львівський Інститут міста ще працює над вибором вулиці. Розглядають вулицю Шевченка, Шота Руставелі та Київську. Але, за словами координатора проекту Назара Онуфріва, найбільш ймовірно, що переплановуватимуть вулицю Степана Бандери. Вибір вулиці залежить від кількох факторів, зокрема це наявність громадського транспорту (особливо трамвайної лінії). Також вулиця має бути включена у план капітального ремонту на 2017 рік.

Проект «Вулиця для всіх» триватиме 3 роки: від жовтня 2015 року до вересня 2018-го. Бюджет проекту становить 72 тисячі євро. Ці гроші виділило Міністерство економічної співпраці та розвитку Німеччини. Але активісти планують шукати та залучати додаткові кошти.

Перший етап передбачає 6 візитів та майстер-класів від німецьких урбаністів, які розповідатимуть про свій досвід такої роботи. У 2016 році триватиме робота із мешканцями, будуть розроблені та погоджені детальні плани. Безпосередні роботи заплановані на 2017 рік. У 2018-му команда зможе підбити підсумки проекту.

3 жовтня у Львові відбулась перша зустріч з шести запланованих. Керівник відділу загального планування і будівництва у місті Ляйпциг Торбен Гайнеманн зустрівся із львів’янами та розповів про перепланування вулиці Карла Лібкнехта у Ляйпцигу.

***

«Вулиця – це не лише проїжджа частина, це весь простір від будинку до будинку»

«В першу чергу необхідно зрозуміти, чого ми хочемо від вулиці: це має бути вулиця кафе і магазинів, чи зелена зона?», – каже Торбен Гайнеманн.

На чому особливо наголошує фахівець: вулиця – це не лише проїжджа частина, це весь простір від будинку до будинку. Ресторанам потрібні їхні літні майданчики, крамницям – місце, куди зможе під’їхати автомобіль з доставкою товарів, мешканцям – місця для паркування. При цьому треба не забути про інтереси пішоходів та велосипедистів.

12227621_1085016124850794_3050093081960752320_n

За словами Торбена Гайнеманна, у випадку з вулицею Карла Лібкнехта, їм пощастило: від самого початку громада була зацікавлена у переплануванні. Всі бачили, що вулиця потребує ремонту. Тротуари були зайняті літніми майданчиками ресторанів, не було місць для паркування автомобілів та велосипедів. Трамваї їхали максимум 10 км/год, бо дорога і колії були у поганому стані.

Особливістю німецького підходу до змін, що вносяться у місто, є те, що всі плани проходять кілька кіл обговорень. Хоча над попередніми планами працюють лише фахівці та експерти, згодом їх презентують публіці. Наприклад, у випадку вулиці Карла Лібкнехта обговорення, громадські слухання та воркшопи тривали майже рік. Всі протоколи засідань були доступними онлайн на сайті управління транспорту, тож кожен охочий завжди міг дізнатись, що саме хочуть зробити з його вулицею.

1371784_1397830

Інформаційний центр, що був встановлений на вулиці та де мешканці могли отримати всю інформацію про перебіг робіт

Головною метою німців є якомога швидше залучити всіх до процесу планування. Спочатку організатори визначають перелік зацікавлених груп:  велосипедисти, люди з вадами руху, люди з вадами зору, представники місцевого бізнесу (магазини, ресторани), місцеві політики. Далі до участі запрошують всіх мешканців. За словами Торбена Гайнеманна, охочих взяти участь в роботі над розробкою плану перепланування вулиці було так багато, що членів майбутніх робочих груп визначали жеребкуванням. На одному з зібрань мешканці вулиці Карла Лібкнехта могли вкинути до урни записку зі своїм ім’ям, а модератор витягав кількох випадкових людей.

Також протягом усього періоду робіт на вулиці був встановлений інформаційний центр, де мешканці могли дізнатись все про перебіг реконструкції чи залишити відгук про роботу працівників комунальних служб.

Гайнеманн визнає: завжди знайдуться ті, хто буде незадоволений. І робота міста полягає в тому, щоби знайти компромісне рішення.

1371784_1397836

Ляйпцизький аналог ініціативи “Дайте пройти!” протестує проти проекту реконструкції

«Кожен проект має момент, після якого зміни вже не вносяться. Потрібно прийняти «політичне» рішення – умовно кажучи, чи ростимуть тут дерева, чи ні», – каже Торбен Гайнеманн.

«Характер вулиці створюють дерева»

Одна з проблем, яка завжди виникає під час міського перепланування – що робити з деревами?

«Характер вулиці створюють дерева. Якщо ви хочете прибрати або чи перемістити – за них обов’язково боротимуться. Треба мати дуже серйозні підстави для цього», – каже Торбен Гайнеманн.

Серед таких підстав архітектор називає, наприклад, необхідність замінити старі й хворі дерева новими, молодими. Він наголошує, що будь-які роботи з зеленими насадженнями потребують співпраці з експертами у цій справі.

За стандартами, які прийняті у Німеччині, для кожного нового дерева виділяється ділянка землі площею 6 кв.м. На старій вулиці деревам бракувало місця – через припарковані машини та літні майданчики ресторанів. Нові саджанці, які посадили, вже мали достатньо простору. Для старих дерев, що росли тут задовго до того, як вулиця набула сучасного вигляду, розширили ділянку навколо та вкрили її спеціальним покриттям, по якому можна ходити – але яке, в свою чергу, пропускає вологу та кисень до коренів рослини.

Важливо також і те, як саме саджати дерева на вулиці. Маленьку неглибоку яму викопати дешевше, але за десяток років вона перетвориться у велику проблему: коріння, шукаючи воду, розростатиметься уздовж поверхні та руйнуватиме дорожнє покриття. Натомість більша й глибша яма, розрахована не лише на молодий саджанець, але й на велике дерево, яке з нього виросте, сприятиме тому, що коріння тягнутиметься вглиб та не вириватиме з землі тротуарної плитки.

1371784_1397832

Старі дерева на вулиці Степана Бандери у Львові мають замало місця. В разі перепланування вулиці для них мають відвести більші ділянки.

«Через Чемпіонат світу з футболу будівельні роботи призупинили майже на місяць»

Довжина вулиці Карла Лібкнехта – понад 1 км. Її реконструювали частинами: спочатку одну сторону, потім іншу. Таким чином рух транспорту не зупинявся. Навіть коли з двох трамвайних колій працювала лише одна, то трамвай ходив по черзі: спочатку в один бік, а потім в інший. 1371784_1397831Під час реконструкції вулиці Карла Лібкнехта працювала лише одна трамвайна колія, але рух транспорту не зупинявся

Через це будівництво зайняло вдвічі більше часу. Проте, завдяки такому підходу вулицею в разі потреби можуть проїхати пожежні машини чи «швидка допомога». А також місцевий бізнес не втрачає можливості працювати з клієнтами.

У Німеччині вплив малого і середнього бізнесу настільки сильний, що у 2014 році, під час проведення Чемпіонату світу з футболу, будівельні роботи зупинились практично на цілий місяць. Власники кафе і ресторанів звернулись до міста із проханням тимчасово відкласти будівництво, адже через такі роботи вони втратили би значні прибутки. Хоча літо є найкращим часом для будівельних робіт – місто пішло їм на зустріч.

Також власники магазинів могли вносити свої пропозиції стосовно того, як виглядатиме ділянка вулиці біля їхнього закладу. Комусь була потрібна лише велопарковка, комусь – паркова для автомобілів та місце для розвантаження товарів. У міру можливості всі ці пропозиції вносились до плану реконструкції.

«Вулиця має бути доступною для всіх»

Важливою складовою проекту «Вулиця для всіх» – це зробити її доступною для людей з різними потребами. Міський простір не має створювати перешкод для людей з вадами руху чи зору. Він має бути комфортним і відкритим для людини.

«Ми у Німеччині лише нещодавно відмовились від тактильної плитки на позначення місця, де закінчується тротуар і починається проїжджа частина. Тактильна плитка дає зрозуміти, що тут щось знаходиться і треба зупинитись – але не каже, що саме. Крім того, така плитка може бути розташована далеко одна від одної і людина з вадами зору може її просто не помітити», – каже Торбен Гайнеманн.

Наприклад, у Львові така тактильна плитка є на проспекті Свободи. Торбен Гайнеманн каже, що досвід Ляйпцига показує – все таки краще залишати бордюри.

Оптимальна висота бордюру має становити 3 см. За словами німецького спеціаліста, ця цифра стала компромісом між вимогою асоціації велосипедистів та людей з вадами руху (які вимагали взагалі прибрати перепад висоти між хідниками та проїжджою частиною) та асоціації людей з вадами зору (яким необхідна ця сходинка, щоби знати, де починається дорога).

***

Вулиця Степана Бандери – потенційний кандидат на перепланування.

Та її частина, що тягнеться від церкви Ольги та Єлизавети і до вулиці Чупринки, потребує ремонту проїжджої частини та заміни трамвайних колій. Вулицею їздить чимало громадського транспорту, але практично весь він (окрім трамваїв «Електрон») не є доступним для людей на інвалідних візках чи для батьків із дитячими візочками. Для того, щоби людина на візку могла без перешкод заїхати до трамваю чи автобусу, перепад висоти між тротуаром та підлогою в транспорті має становити не більше 5 см.

1371784_1397833 вулиця Степана Бандери (фото: Мирослав Пархомик)

Йдучи тротуаром вулицею Степана Бандери, можна нарахувати не менше 5 видів тротуарних плит. Майже всі вони – старі, розбиті чи вивернуті з землі коріннями старих дерев.

Уздовж всієї вулиці припарковані машини. Натомість немає місця для паркування велосипедів. Хоча потенційно ця вулиця може бути дуже популярна саме для велосипедного руху.

42339003У випадку реконструкції може бути змінений вигляд зупинки на розі вулиці Чупринки, де нещодавно встановили станцію міського велопрокату. На думку Торбена Гайнеманнна, те, як цей велопрокат розташований зараз, є не найкращим прикладом використання міського простору. Тож, ймовірно, його місцерозташування може змінитись.

Як пояснив Назар Онуфрів, остаточно стане відомо, яка вулиця візьме участь в проекті з перепланування, вже до кінця цього року.

Оригінал статті: ZAXID.NET http://zaxid.net/news/showNews.do?yak_zminiti_vulitsyu_shhob_vsim_spodobalos&objectId=1371784